Програма ленд-лізу — це система, за якою США, здебільшого на безоплатній основі, передавали союзникам у Другій світовій війні боєприпаси, техніку (як військового, так і промислово-сільськогосподарського призначення), продовольство і стратегічну сировину, включаючи нафтопродукти. Концепція цієї програми надавала Президентові США право приймати рішення щодо допомоги будь-якій країні, чия оборона визнавалася життєво важливою для США.

Допомога надходила 42 країнам. Основними реципієнтами стали Велика Британія, а також СРСР, Франція, Китай і країни Британської Співдружності. Загальний обсяг програми склав більше 50 мільярдів доларів у цінах 1941—1945 років. Обсяг допомоги Радянському Союзу — 11,3 мільярдів доларів. За оцінками окремих західних фахівців, загальна допомога країн Заходу СРСР сягнула близько 19 мільярдів доларів.

У СРСР певне значення поставок визнавали, проте свідомо применшували. З 1947 року з подачі відомого економіста Миколи Вознесенського наголошували, що загальний розмір допомоги західних країн Радянському Союзу за ленд-лізом складав усього близько 4% від засобів, витрачених країною на війну. А танки й авіацію постачали в основному застарілих моделей.

В умовах протистояння СРСР і США, Варшавського договору і НАТО цей міф мав підкреслити виключний внесок Союзу в перемогу. При цьому особливу увагу зосереджували на применшенні ролі союзників. Нівелювання значення союзницької допомоги за ленд-лізом стало однією з головних складових цієї політики.

Історики й економісти країн Північної Америки та Європи, навпаки, твердили, що без ленд-лізу Радянський Союз навряд чи зупинив би німецьку агресію.

Переважна більшість дослідників визнавала — матеріально-технічна та гуманітарна допомога США й інших країн, надана СРСР у роки війни, як за програмою ленд-лізу, так і громадськими організаціями, до недавнього часу штучно занижувалася і применшувалася. Поставки мали важливе значення для армії, вони давали доступ до нових зразків озброєння й промислового устаткування.

Останніми роками на тлі загострення відносин з країнами Заходу в Росії відновилася тенденція применшення ролі допомоги союзників у війні. Цей міф у Росії не лише зберігся, а й навіть актуалізується на рівні уряду РФ, зокрема у книзі теперішнього міністра культури РФ і голови Російського воєнно-історичного товариства Володимира Мединського «Війна. Міфи СССР. 1939—1945», що вийшла у 2011 році.

Номенклатура поставок для СРСР визначалася радянським урядом і була покликана затулити «дірки» у постачанні радянської промисловості та армії. Ця допомога виявилася вкрай важливою і навіть рятівною для СРСР.

За різними оцінками, у загальному обсязі необхідних поставок для потреб армії західна техніка складала:

— у бронетанкових військах — 12-16%,

— в авіації — 10-15%,

— на флоті — 32,4%.

Питома вага транспорту доходила до 70%, тобто радянська армія їздила переважно на американських автомобілях. Основним шасі «Катюш» стали «Студебекери». У той час як Сполучені Штати дали близько 20 тисяч автомобілів для радянської «Катюши», СРСР випустив усього 600 вантажівок.

СРСР отримав за ленд-лізом:

— 622,1 тисяч тон залізничних рейок (понад 56% від власного виробництва),

— 1 900 паровозів (у 2,4 рази більше, ніж кількість виготовлених у СРСР за роки війни) і 11 075 вагонів (більше у 10,2 рази),

— 3 мільйони 606 тисяч автопокришок (43%),

— 610 тисяч тон цукру (42%), 664,6 тисяч тон м’ясних консервів (108%).

США і Британська імперія надали понад 18% авіабензину, використаного за роки війни радянською авіацією.

Продовольства, яке було доставлено в СРСР за ленд-лізом, вистачило б для того, щоб годувати армію в 10 мільйонів осіб протягом 1 688 діб, тобто упродовж усієї війни.

А якщо взяти до уваги калорійність продовольства, наданого окремими фірмами і громадськими організаціями, а також ввезеного в СРСР питного спирту, то можна стверджувати, що продовольства, яке надійшло від союзників, за калорійністю вистачило б не лише на повне утримання Червоної армії протягом усієї війни, а й на вагому добавку до раціону частини цивільного населення.

P.S. Сьогодні, в День пам’яті та примирення, ми хочемо подякувати усім країнам – союзникам по анти Гітлерівській коаліції за їх важливий внесок в перемогу над нацизмом у Другій Світовій Війні та подякувати за значні обсяги військової матеріально- технічної допомоги Україні від наших союзників - країн Північноатлантичного альянсу, яку наша країна понад 6 років отримує з метою посилення протидії гібридній агресії Російської Федерації на сході України.

Ростислав Пилявець для проекту «УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА» Інституту Національної Пам’яті

Фото1.2: Розвідники Сил спеціальних операцій Збройних Сил України біля автомобілів Hummer, отриманих в рамках військової допомоги Україні від США. Квітень 2020 року. 50503 легкових джипів було отримано від союзників по анти-гітлерівській коаліції в рамках військової допомоги ленд-ліз з 1941 по 1945 рік. Понад 2000 автомобілів було отримано Україною від союзників з Північноатлантичного альянсу з 2014 по 2020 рік.