Тієї ночі була зроблена вилазка загону з 250 осіб проти правого флангу французьких траншей в районі Зеленої гірки. Загін під командуванням лейтенанта Бірільова підійшов до траншей, ударив у багнети і вибив звідти противника. Незважаючи на сильний вогонь французьких і англійських батарей, учасники вилазки шість разів кидалися в атаку і завдали противникові значних втрат. Переслідуючи ворога, Бірільов не помітив, як півтора десятка ворожих солдатів прицілилися в нього. Небезпеку помітив матрос Шевченко. Він вибіг вперед і своїми грудьми закрив командира, загинувши від ворожих куль.

26 серпня 1874 року навпроти флотських казарм міста Миколаєва, де в 30-му флотському екіпажі проходив службу Гнат Шевченко, встановили пам’ятник (автор – відомий монументаліст Михайло Мікешин). 1902 року пам’ятник було перенесено до Севастополя і встановлено на Корабельній стороні перед казармами 30-го флотського екіпажу, в якому служив Гнат Шевченко. У 1918 році пам’ятник був знищений матросами-анархістами. 1985 року за ініціативою колективу Миколаївського будівельного коледжу пам’ятник було відновлено з віднайдених форм.

Бюст Гнату Шевченко встановлений і в Севастополі – у нішах другого ярусу фасаду будівлі Панорами Оборони Севастополя, серед інших 13 бюстів героїв оборони.

Український військово-історичний календар. 2020 / За ред. Н. А. Агаєва / Упорядник В. Р. Мараєв. – К.: НДЦ ГП ЗС України, 2019. – 178 с.